ТОП-10 ВНЗ України 2025 за Рейтингом Scopus

Рейтинг ВНЗ України 2025 за даними Scopus будується на показнику індексу Гірша, враховуючи публікації та цитування науковців університету. Такий підхід вважається об’єктивним для оцінки наукової ефективності, адже відображає реальний вклад вітчизняних закладів у світову науку. 

Що Таке Scopus і Індекс Гірша

Scopus – це одна з найбільших у світі реферативних наукометричних баз даних, яка безперервно індексує понад 30 тисяч наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук. 

У Scopus накопичуються публікації наукових журналів, матеріали конференцій, монографії тощо, а також дані про цитування цих публікацій. Індекс Гірша (h-index) – кількісний показник наукової продуктивності, що ґрунтується на числі публікацій ученого (або установи) та кількості цитувань цих публікацій. Тобто h-індекс дорівнює h, якщо у дослідника є h публікацій, кожна з яких процитована щонайменше h разів.

Нижче представлено десятку ВНЗ України, що станом на 2025 рік мають найвищі показники в Scopus. У рамках огляду подано коротку історію кожного університету, їхні наукові досягнення, інфраструктуру та міжнародну діяльність, а також інформацію для абітурієнтів – переваги навчання та деталі вступу (конкурсні предмети, прохідні бали, особливості подачі документів).

№	Назва університету	h-індекс (Scopus)	К-ть студентів (тис.)	Рік заснування	Місто
1	КНУ ім. Т. Шевченка	139	25	1834	Київ
2	ХНУ ім. В. Каразіна	96	16	1804	Харків
3	ЛНУ ім. І. Франка	82	20	1661	Львів
4	Сумський державний університет	81	12	1990	Суми
5	КПІ ім. І. Сікорського	78	25	1898	Київ
6	ОНУ ім. І. Мечникова	77	14.5	1865	Одеса
7	ЛНМУ ім. Д. Галицького	74	20	1784	Львів
8	ЧНУ ім. Ю. Федьковича	71	19	1875	Чернівці
9	Львівська політехніка	70	35	1844	Львів
10	ПНУ ім. В. Стефаника	70	15	1992	Івано-Франківськ

1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка

КНУ ім. Шевченка – найкращий університет України за індексом Гірша (139 у 2025 році). Це класичний університет дослідницького типу, заснований 1834 року (як Імператорський університет Святого Володимира). Нині КНУ – один з найбільших в країні: тут навчається близько 25 тисяч студентів. 

За свою майже 190-річну історію університет став альма-матер для багатьох видатних науковців, політиків і громадських діячів. Серед його випускників і викладачів – президенти України, академіки НАН, відомі письменники. КНУ традиційно посідає перші місця у національних рейтингах і входить до рейтингу найкращих університетів України та світу.

Наукові досягнення та сильні напрями. Київський університет має потужні наукові школи у галузях математики, фізики, хімії, біології, гуманітарних та соціальних наук. У його стінах здійснювались відкриття світового рівня.

Зокрема, тут працювали лауреати Нобелівської премії з економіки Саймон Кузнець (учився в колишньому комерційному інституті) та фізики Лев Ландау (викладав у 1930-х роках). Університет має 14 факультетів і 8 навчально-наукових інститутів, в яких функціонують сотні кафедр і наукових лабораторій. Науковці КНУ щороку публікують тисячі статей та монографій, результати яких широко цитуються у світі. 

Зокрема, КНУ залучений до міжнародних проєктів ЄС за програмами Horizon та Euratom – наприклад, бере участь у європейському проєкті термоядерних досліджень EUROfusion. Така активна наукова діяльність забезпечує університету високий індекс Гірша та авторитет у міжнародній науковій спільноті.

Інфраструктура та міжнародна співпраця. Головний червоний корпус КНУ – одна з архітектурних візитівок Києва. Університет має розгалужену інфраструктуру: декілька кампусів у столиці, власну Наукову бібліотеку ім. М. Максимовича, Ботанічний сад, Астрономічну обсерваторію, Конфуційський інститут тощо. Працює військова кафедра, понад 20 гуртожитків для іногородніх студентів, Центр культури та мистецтв. КНУ активно інтегрований у світовий освітній простір: має понад 200 партнерських угод з університетами світу (США, Канада, країни ЄС, Китай, Японія та ін.), бере участь в програмах академічної мобільності Erasmus+ та двосторонніх обмінах студентами. 

Університет реалізує спільні магістерські програми з іноземними ЗВО, його викладачі отримують міжнародні гранти (приміром, грант Google у розмірі 500 тис. доларів на розвиток кібербезпеки у 2020 р. згадується в медіа). Такі контакти дають студентам можливість стажуватися за кордоном і отримувати досвід найкращих світових практик.

Переваги для абітурієнтів. КНУ ім. Шевченка – це престиж, фундаментальна освіта та широкі кар’єрні перспективи. 

Випускники університету надзвичайно затребувані на ринку праці. Навчаючись тут, студенти долучаються до передових досліджень, можуть працювати в наукових гуртках, брати участь у міжнародних олімпіадах і конференціях. Університет пропонує понад 300 спеціальностей на різних факультетах – від кібербезпеки й нанофізики до міжнародного права та психології. Багатий вибір дозволяє абітурієнту знайти свою освітню траєкторію. Крім того, КНУ має розвинене студентське життя: численні гуртки, спортивні секції, культурні заходи, студпарламент – все це робить роки навчання яскравими та корисними.

Вступні вимоги. Вступ до КНУ традиційно дуже конкурентний. Абітурієнти подають заяви через електронний кабінет вступника, а оригінали документів – після отримання рекомендації на зарахування. Для більшості спеціальностей потрібні результати НМТ (національного мультипредметного тесту) з української мови та двох профільних предметів. Прохідні бали на бюджет залежать від спеціальності: на найпопулярніші напрямки вони дуже високі. 

Наприклад, у 2023 році для спеціальностей “Міжнародні відносини” та “Міжнародне право” мінімальний прохідний бал склав 186 із 200, на “Журналістику” та “Право” – близько 180, а навіть на біологічні та політологічні спеціальності – понад 180 балів. Тобто абітурієнтам варто прагнути до результатів ЗНО/НМТ не менше 180-190, аби мати шанс на вступ за держзамовленням. При цьому на менш популярні спеціальності прохідний бал може бути нижчим (близько 150-160). 

КНУ проводить для вступників дні відкритих дверей, діють підготовчі курси до ЗНО/НМТ. Подача документів здійснюється в електронній формі, а в приймальній комісії університету працюють консультаційні центри, що допомагають вступникам правильно зареєструвати заяви.

2. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

ХНУ ім. Каразіна – другий за рейтингом Scopus університет України (h-індекс 96) і один з найстаріших в країні. Заснований у 1804 році з ініціативи просвітника Василя Каразіна, він урочисто відкрився 29 січня 1805 року як Імператорський Харківський університет. 

За більш ніж 200 років існування Каразінський університет став головним осередком науки та освіти сходу України. Нині до його складу входять 20 факультетів та навчально-наукових інститутів, де навчається понад 16 тисяч студентів. У 2009-2014 рр. ХНУ мав статус автономного дослідницького університету, що підтверджує його високий науковий потенціал.

Наукові традиції та досягнення. Харківський університет збагатив світову науку видатними іменами. Саме тут навчався лауреат Нобелівської премії Ілля Мечников – випускник природничого відділення 1864 року, який у 1908 р. отримав Нобеля з медицини. У різні роки в університеті працювали видатні вчені, зокрема математик Микола Барабашов, фізик Олександр Ахієзер, хімік Валентин Лебедєв. Викладачем тут був знаменитий фізик Лев Ландау (Нобелівський лауреат 1962 року). 

Сьогодні Каразінський університет проводить дослідження за широким спектром напрямів – від теоретичної фізики, радіоастрономії і молекулярної біології до соціології та історії. У структурі ХНУ діють науково-дослідні інститути астрономії, біології, хімії, ботанічний сад, музей природи тощо. 

Станом на 2020 рік у ХНУ працювало близько 1804 науково-педагогічних співробітників, серед них 2 академіки і 3 члени-кореспонденти НАН України, понад 290 докторів наук та понад 1000 кандидатів наук – ці цифри свідчать про потужний кадровий потенціал. Університет відомий сильними школами з радіофізики, матеріалознавства, медицини, економіки. Його наукові публікації широко цитуються, що забезпечує високий h-індекс.

Інфраструктура та міжнародні зв’язки. Головний корпус ХНУ розташований у серці Харкова, на площі Свободи. Університет має декілька кампусів і навчальних корпусів, зокрема старовинний “Північний корпус”, сучасний корпус радіофізичного факультету тощо. Працює велика наукова бібліотека, зібрання якої налічує понад 3 млн томів. Є власний ботсад, обсерваторія, наукові музеї (археології, зоології, етнографії). 

ХНУ ім. Каразіна підтримує активні зв’язки із зарубіжними партнерами: входить до Європейської асоціації університетів, має угоди про співпрацю з десятками університетів Європи, Америки, Азії. Викладачі та студенти беруть участь у програмах обміну DAAD, Erasmus+, Fulbright. 

Значна кількість іноземних студентів навчається в ХНУ – за цим показником він був серед лідерів України у минулому році. Університет надає освітні послуги англійською мовою для іноземців (наприклад, навчання на медичному, економічному факультетах). Міжнародна співпраця дозволяє Каразінському університету інтегруватися у глобальний освітньо-науковий простір і реалізовувати спільні дослідницькі проєкти.

Переваги для студентів. Каразінський університет славиться фундаментальною підготовкою. Його диплом високо цінується роботодавцями, а випускники успішно будують кар’єру як в Україні, так і за кордоном. Студенти мають змогу отримати не тільки знання, а й практичні навички – в університеті діють бізнес-інкубатори, наукові гуртки, лабораторії з сучасним обладнанням. 

Харків – велике студентське місто, що забезпечує насичене життя молоді: численні спортивні заходи, фестивалі, конкурси талантів за участі студентів ХНУ. Для іногородніх є гуртожитки. Також університет традиційно сильний у студентській науці: молоді дослідники Каразінського перемагають на всеукраїнських олімпіадах, конкурсі МАН, отримують стипендії Президента та Кабміну.

Деталі вступу. Вступна кампанія до ХНУ ім. Каразіна проходить за стандартними для України правилами. Абітурієнти подають електронні заяви через ЄДЕБО, а в самому університеті функціонує консультаційний центр підтримки вступників. Для більшості спеціальностей конкурсний відбір здійснюється за балами НМТ (у 2023 році ХНУ визначив мінімальний бал 150 для зарахування на бюджет на всі спеціальності бакалаврату). 

Звісно, фактичні прохідні бали на популярні напрями значно вищі: наприклад, на міжнародні відносини, комп’ютерні науки чи медицину у попередні роки потрібно було не менше ~180 балів. Менш популярні спеціальності могли мати прохідний бал близько 150-160. Вступники на творчі спеціальності (журналістика тощо) додатково складають творчий конкурс. Іноземні громадяни подають документи через міжнародний відділ і складають співбесіду з мови. Загалом, щоб стати студентом Каразінського університету, абітурієнту необхідно показати високі результати ЗНО/НМТ та мати сильну мотивацію до навчання.

3. Львівський національний університет імені Івана Франка

ЛНУ ім. Франка – третій у рейтингу Scopus (h-індекс 82) і один із найдавніших університетів України та Східної Європи. Формально датою заснування університету вважається 20 січня 1661 року – цього дня польський король Ян Казимир підписав диплом, який надав єзуїтській колегії у Львові статус академії (університету). 

Пізніше, у XVIII-XIX ст., університет кілька разів реорганізовувався і відновлював діяльність (у 1784 р. як Йозефінський університет, у 1817 р. як Франц I Університет). Сучасну назву на честь Івана Франка отримав у 1940 році. Сьогодні ЛНУ – це великий класичний університет, один із найпрестижніших в Україні, відомий своїми гуманітарними та природничими школами. 

Тут навчаються десятки тисяч студентів (близько 20 тис., за деякими оцінками), працюють понад 2 тисячі науково-педагогічних працівників. Університет пишається тим, що свого часу тут навчалися чи працювали Михайло Грушевський, Іван Франко, Маркіян Шашкевич, видатні вчені Рудольф Вайгль, Мар’ян Смолуховський та багато інших.

Наукові школи та досягнення. Львівський університет має славні традиції у філософії, історії, філології, праві – недарма його часто називають колискою української гуманітаристики. Водночас він сильно представлений і в точних науках: ще з XIX століття тут діяла відома математична школа (Львівська математична школа Штадтмуллера-Банаха), працював всесвітньо відомий хімік-органік Ярослав Ольшанський, розвивалася геологія Карпат. 

В наш час ЛНУ ім. Франка продовжує активно займатися наукою: має один із найвищих показників цитованості публікацій у країні. Університет підтримує 8 науково-дослідних інститутів і центрів, зокрема НДІ історії, НДІ фізики і хімії твердого тіла, Ботанічний сад, Астрономічну обсерваторію. 

Щороку викладачі й студенти публікують сотні наукових статей у міжнародних журналах. ЛНУ є лідером серед класичних ВНЗ України за участю у грантових програмах: виконує проєкти за фінансування НФДУ (Нацфонду досліджень), ЄС (Horizon 2020), програм НАТО з науки тощо. В університеті діють власні наукові журнали, видаються збірники наукових праць.

Інфраструктура та міжнародна співпраця. Головний корпус ЛНУ розташований у історичній будівлі – колишньому Галицькому сеймі, зведеному у XIX ст. Університет має розгалужену структуру: 19 факультетів, коледжі, гімназію, наукову бібліотеку з фондом понад 3,5 млн томів. Працюють музеї – зоологічний, геологічний, археологічний. Існує військова кафедра, спортивно-оздоровчий комплекс. Як провідний університет Західної України, ЛНУ тісно співпрацює з навчальними закладами сусідніх країн – Польщі, Австрії, Німеччини, Литви. 

Реалізовано численні спільні проєкти з ЄС у рамках програм Темпус, Erasmus Mundus, зараз – Erasmus+. Є програми подвійних дипломів з польськими та французькими університетами (напр. спільна магістратура з Варшавським університетом на філософському факультеті). 

Львівський університет входить до Асоціації європейських університетів, Міжнародної асоціації університетів, консорціуму університетів прикордонних областей України і Польщі. У місті Львові діє також потужна ІТ-індустрія, і університет за її підтримки відкрив сучасні навчальні лабораторії з інформаційних технологій.

Можливості та переваги для студентів. ЛНУ ім. Франка пропонує класичну університетську освіту високого рівня. Студенти мають нагоду слухати лекції провідних науковців, проходити практики у численних організаціях Львова (судах, органах влади, ІТ-компаніях, музеях тощо – залежно від спеціальності). 

Університет славиться активним студентським самоврядуванням і культурним життям: діють студентське братство, профком, багато гуртків та клубів за інтересами (дискусійні, екологічні, театральні, КВК-команди). ЛНУ – осередок патріотизму і національної культури, він приваблює молодь з усіх куточків країни. Випускники університету успішно працюють у різних сферах – від науки і освіти до політики, бізнесу та мистецтва.

Особливості вступної кампанії. Для вступу до ЛНУ абітурієнти також використовують електронну систему подачі заяв. Конкурс традиційно високий, особливо на гуманітарні напрями (право, міжнародні відносини, іноземна філологія) та комп’ютерні науки. Прохідні бали на популярні спеціальності у попередні роки сягали 180-190. Так, на “Право” чи “Міжнародні відносини” часто потрібно не менше 185 балів сумарного конкурсного балу. 

Водночас на природничі спеціальності (хімія, фізика) та деякі педагогічні прохідний бал може бути нижчим (~150-160), що відображає різний попит. Для всіх спеціальностей обов’язковим є результат НМТ з української мови, другим предметом зазвичай є історія України або математика (залежно від напряму), третім – профільний (іноземна мова для філологій, біологія для біологічних тощо). 

В університеті діє Приймальна комісія, яка консультує вступників. Жителі віддалених регіонів та пільгові категорії (сироти, воїни) можуть подавати документи як в електронній, так і паперовій формі. ЛНУ ім. Франка, як правило, публікує списки рекомендованих до зарахування оперативно на своєму сайті та забезпечує прозорість вступної кампанії.

4. Сумський державний університет

СумДУ – четвертий за показниками Scopus університет України (h-індекс 81), який в останні роки стрімко піднявся у наукових рейтингах. Університет було засновано в 1948 році як навчально-консультаційний пункт Московського металообробного інституту, згодом перетворений на Сумський філіал Харківського політехнічного інституту. 

Самостійний Сумський державний університет створено у 1990 році. Наразі СумДУ – потужний сучасний заклад, де навчається понад 12 тисяч студентів. Він має статус класичного університету, хоча історично формувався як технічний, тож поєднує в собі інженерні, природничі, соціально-гуманітарні спеціальності. 

За кілька десятиліть СумДУ перетворився з провінційного вишу на лідера національних та міжнародних рейтингів. Зокрема, в оновленому рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2025 СумДУ посів 1-е місце серед українських університетів та єдиний з України увійшов до топ-1000 університетів світу. Це надзвичайне досягнення свідчить про високий рівень освіти і науки у Сумах.

Наукові сильні сторони. Сумський державний університет вирізняється потужними дослідженнями в галузях матеріалознавства, нанотехнологій, медицини, екології, економіки. У ньому працює низка наукових інститутів та центрів: НДІ прикладної фізики, Конфуційський інститут, науково-дослідні лабораторії з біомедичних матеріалів, наноматеріалів, ІТ тощо. СумДУ став першим ВНЗ України, що увійшов до предметного рейтингу THE у галузі “Соціальні науки” (у топ-501-600). 

Університет традиційно сильний в ІТ та інженерії – його студенти й викладачі розробляють робототехнічні системи, займаються 3D-друком, альтернативною енергетикою. Також СумДУ має здобутки у медицині: при ньому діє Медичний інститут, науковці якого здійснюють дослідження у кардіології, онкології, фармакології. СумДУ публікує багато наукових статей у виданнях, що індексуються Scopus, завдяки чому має високий індекс Гірша. У 2025 році університет зберіг за собою 4-ту позицію в Scopus-рейтингу, піднявшись на 2 сходинки порівняно з минулим роком.

Інфраструктура і міжнародна діяльність. СумДУ має декілька навчальних корпусів у м. Суми, сучасні лабораторії, комп’ютерні класи, медичний тренінговий центр. Функціонують спорткомплекси, плавальний басейн, студентські гуртожитки, власна база відпочинку на річці Псел. Університет відомий своєю міжнародною активністю: станом на 2025 р. він підтримує партнерство з понад 300 установами у 50+ країнах світу. СумДУ – постійний учасник програм Erasmus+: десятки студентів щороку їдуть на семестрове навчання до університетів ЄС, водночас університет приймає іноземних студентів за обмінами. 

Налагоджена співпраця з такими установами як Кембриджський університет (Велика Британія), університети США (за програмою імені Фулбрайта), Німеччини (DAAD). СумДУ залучений до міжнародних грантових проєктів: виконував проєкти в рамках Horizon 2020, НАТО, ПРООН. 

У складі університету діє центр регіонального розвитку, бізнес-інкубатор, центр розвитку медіа, які також часто працюють за гранти ЄС. Значна частина наукових публікацій СумДУ виходить у міжнародній співпраці – це підвищує їхній вплив. Окрім того, університет має близько 1500 іноземних студентів з майже 50 країн, що робить кампус мультикультурним.

Переваги навчання в СумДУ. Популярність цього університету серед абітурієнтів зростає з кожним роком. Серед плюсів – сучасний підхід до навчання (широке використання ІТ, дистанційних курсів, англомовні програми), високий рівень викладання і наукових керівників, можливості стажування за кордоном. Студенти СумДУ мають змогу реалізувати себе не лише в навчанні, а й у спорті та творчості: вуз пишається чемпіонами світу з пауерліфтингу, командами КВК, танцювальними колективами. 

Є військова кафедра, де можна пройти підготовку офіцера запасу. У СумДУ діє рада молодих вчених, активно працюють студентські наукові товариства – молодь долучається до реальних досліджень, отримує патенти, публікує статті. Завдяки цьому випускники університету конкурентні на ринку праці та часто стають призерами всеукраїнських конкурсів і олімпіад.

Умови вступу. Сумський державний університет пропонує широкий вибір спеціальностей – від ІТ та інженерії до медицини і права. Вступ на більшість програм здійснюється за результатами національного мультитесту. Мінімальний конкурсний бал, рекомендований університетом для участі у конкурсі на бюджет, – близько 130-140, але для популярних спеціальностей прохідний бал значно вищий (на кібербезпеку чи міжнародний менеджмент може сягати 180+). 

Вступники на медичні спеціальності повинні мати не менше 140 балів з профільних предметів, відповідно до вимог МОН. Документи подаються онлайн, для творчих спеціальностей (дизайн) проводиться творчий конкурс. СумДУ один з перших запровадив електронну систему “особистий кабінет вступника” ще на початку 2010-х, тож процес подачі заяв добре налагоджений. 

Під час вступної кампанії працює консультаційна лінія, проводяться відкриті вебінари для абітурієнтів. Завдяки високій репутації, конкурс у СумДУ досить високий – наприклад, у 2024 році на 1 місце на комп’ютерні науки претендувало понад 10 осіб. Однак університет зацікавлений у талановитій молоді і надає різноманітні стипендії від партнерів та місцевої влади для заохочення вступників.

5. Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

КПІ ім. Ігоря Сікорського – найбільший технічний університет України і п’ятий в рейтингу Scopus (h-індекс 78). Заснований у 1898 році в Києві як Київський політехнічний інститут (КПІ), він став першим модерним технічним ВНЗ України. Нині КПІ – це цілий науково-освітній містечко: на 65 гектарах розташовані десятки навчальних корпусів, науково-дослідних інститутів, лабораторій, студентських гуртожитків, спорткомплексів тощо. 

В університеті навчаються приблизно 25 тисяч студентів на 18 факультетах та 10 інститутах, які охоплюють практично всі напрями інженерно-технічної освіти – від авіакосмічних технологій до біомедичної інженерії. КПІ пишається цілою плеядою видатних випускників: авіаконструктори Ігор Сікорський і Олег Антонов, конструктор ракет Сергій Корольов, кібернетик Віктор Глушков, винахідник електрозварювання Євген Патон – всі вони вчилися або працювали в КПІ.

Науково-технологічний потенціал. Київська політехніка історично була флагманом науково-технічного прогресу. Сьогодні університет зберігає цю роль: тут діє понад 30 науково-дослідних підрозділів, у тому числі всесвітньо відомий Інститут прикладного системного аналізу, Науково-дослідний інститут телекомунікацій, Український дослідницький інститут авіації. КПІ – єдиний університет України, на базі якого функціонує справжній ядерний реактор (на кафедрі атомних електростанцій) для навчання і досліджень. 

Університет активно залучений до космічних програм: його фахівці брали участь у створенні наносупутників PolyITAN, які були успішно запущені на орбіту. Щороку політехніки отримують сотні патентів на винаходи, публікують тисячі наукових статей. Університет є учасником багатьох міжнародних проєктів: наприклад, в рамках програми НАТО “Наука заради миру” виконувалися дослідження з питань кібербезпеки, а за програмою Horizon 2020 – з енергоефективності. КПІ систематично входить до числа 100 найкращих університетів Центральної та Східної Європи за версією QS.

Інфраструктура та зв’язки з індустрією. Кампус КПІ – це фактично технологічний парк. Тут діє Інноваційний парк “Київська політехніка”, що об’єднує стартапи студентів і викладачів, бізнес-інкубатор, центр 3D-прототипування. Університет має одну з найкращих технічних бібліотек країни (на 1,5 млн томів), свій Державний політехнічний музей, зали для робототехніки та конструювання дронів. КПІ підтримує тісні зв’язки з провідними підприємствами: “Укроборонпром”, “Антонов”, ДК “Луч”, IT-компаніями (Samsung, Boeing, Huawei мають свої навчальні лабораторії на базі КПІ). 

Така співпраця дозволяє студентам проходити практику на високотехнологічних виробництвах і працевлаштовуватися ще до випуску. Міжнародно КПІ теж дуже активний: більш ніж 100 партнерських університетів по всьому світу. Діють програми подвійного диплому з технічними університетами Німеччини, Франції, Китаю. Щорічно понад 500 студентів КПІ виїжджають за обміном або на стажування за кордон, і приблизно стільки ж іноземних студентів навчаються в КПІ (переважно з країн Азії та Африки). Університет входить до Асоціації університетів Європи, співпрацює з ЮНЕСКО у сфері технічної освіти.

Переваги навчання в КПІ. “Політех” – мрія багатьох абітурієнтів, які захоплюються технологіями. Навчання тут складне і вимогливе, але дає блискучі результати. Студенти КПІ отримують ґрунтовні знання з фундаментальних наук і водночас практичні навички конструювання, програмування, проєктного менеджменту. Викладання доповнюється великою кількістю лабораторних робіт, курсових та проєктних завдань, що моделюють реальні інженерні задачі. Диплом КПІ відкриває двері у провідні ІТ-компанії, науково-дослідні центри, конструкторські бюро. 

За статистикою, випускники КПІ одні з найбільш високооплачуваних молодих фахівців в Україні, особливо в галузі інформаційних технологій та електроніки. Студентське життя в КПІ також різноманітне: працюють спортивні секції (багато чемпіонів з плавання, боротьби – поліграфічна база КПІ дозволяє тренуватися професійно), творчі колективи (знаменитий народний ансамбль “Політехнік”), студентська поліклініка, психологічна служба. У кампусі завжди відбуваються цікаві події – фестивалі науки, ярмарки вакансій, техно-виставки, хакатони.

Вступ до КПІ. Конкурс на технічні спеціальності КПІ традиційно високий. Особливо це стосується IT-напрямів (програмна інженерія, кібербезпека), де прохідний бал на бюджетні місця в останні роки становив ~180-190. На інші популярні факультети (приладобудування, електроніка, авіакосмічна техніка) прохідний бал трохи нижчий – близько 170. Мінімальний конкурсний бал для участі у конкурсі – 125, але фактично вступити з таким балом можна хіба що на контракт. Абітурієнти подають заяви онлайн через систему vstup.edbo. 

КПІ запровадив свій “Поліконструктор вступника” – веб-ресурс, що допомагає прорахувати шанси вступу за пріоритетами. Вступники на творчі спеціальності (дизайн) проходять додатковий творчий конкурс. Є особливості для іноземних абітурієнтів: вони можуть вступати за співбесідою з мови та профільних предметів. КПІ також має цільові набори для оборонних підприємств – для цього потрібні направлення. 

Подання документів досить стандартне: мотиваційний лист – за бажанням (не обов’язковий), після отримання рекомендації на бюджет – особиста подача оригіналів документів до приймальної комісії. Загалом, щоб потрапити до лав студентів КПІ, потрібно добре здати НМТ (особливо математику та фізику) і бути готовим наполегливо вчитися одразу з першого курсу.

6. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

ОНУ ім. Мечникова – шостий у рейтингу Scopus 2025 (h-індекс 77) і провідний освітньо-науковий центр півдня України. Одеський університет є одним із найстаріших закладів вищої освіти країни – він веде свою історію від Рішел’євського ліцею (заснованого 1817 року), на базі якого у 1865 році було відкрито Імператорський Новоросійський університет. 

У 1917-1920 рр. університет тимчасово припиняв роботу, а в 1933 р. відновлений як Одеський державний університет. 1945 року йому присвоєно ім’я Іллі Ілліча Мечникова – видатного біолога, лауреата Нобелівської премії, який свого часу викладав в Одесі. Сьогодні ОНУ – це класичний університет з широким спектром спеціальностей. 

У ньому навчаються близько 14,5 тисяч студентів, працюють понад 100 кафедр і 1500 науково-педагогічних співробітників (серед яких 20 академіків та чл.-кореспондентів академій, 120 докторів наук, 600 кандидатів). Одеський університет – перший вищий навчальний заклад у південному регіоні країни, і донині він залишається флагманом освіти у Причорномор’ї.

Наукові досягнення та школи. ОНУ ім. Мечникова відомий сильними науковими школами з біології, хімії, фізики, філології, історії. Ще у XIX столітті тут працював всесвітньо знаний мікробіолог Ілля Мечников, який досліджував імунітет і створив першу в Російській імперії бактеріологічну станцію в Одесі. У різні часи Одесу називали “Південною Пальмірою науки” – настільки багато відкриттів було зроблено на базі університету.

Нині серед здобутків ОНУ – дослідження Чорного моря та його екосистем, розробки в галузі фізики напівпровідників, успіхи в лінгвістиці (одеська лінгвістична школа відома у світі). Щорічно університет проводить кілька десятків міжнародних наукових конференцій та видає тисячі наукових статей.

Він має у своєму складі 4 науково-дослідних інститути (астрономічний, біологічний, фізико-хімічний, комплексних досліджень), Наукову бібліотеку, Ботанічний сад, обсерваторію, три музеї (зоології, геології, історії ОНУ). ОНУ підтримує статус дослідницького університету, активно виграє гранти Державного фонду фундаментальних досліджень і міжнародних фондів (INTAS, CRDF тощо).

Інфраструктура та міжнародна співпраця. Головний кампус університету розташований у самому центрі Одеси – його стара будівля на Дворянській вулиці зведена ще у XIX столітті. Також університет має кілька корпусів поблизу парку Шевченка (колишній інститут Мечникова). Матеріально-технічна база ОНУ постійно оновлюється: відкриваються нові лабораторії (наприклад, з молекулярної біології, нанофізики), комп’ютерні класи. В університеті створено Центр інформаційних технологій, центр дистанційного навчання.

ОНУ тісно співпрацює з закордонними партнерами – перебуває у консорціумах університетів Чорноморського регіону, Балтійського моря, член Асоціації університетів Європи. Має прямі угоди про співпрацю з понад 100 університетами: зокрема, з Університетом Марселя (Франція) у сфері морської біології, з Університетом Стамбула (Туреччина) у вивченні Чорноморського басейну, з університетами США (програми академічного обміну). 

Щороку десятки студентів ОНУ їдуть на навчання за обміном до Польщі, Німеччини, Італії, і навпаки Одеса приймає студентів з-за кордону (особливо популярні серед іноземців спеціальності моряків, екологів, медицини). Участь університету у міжнародних програмах Tempus/Еrasmus дозволила оновити навчальні плани та впровадити європейські освітні стандарти.

Чому варто навчатися в ОНУ. Одеський університет поєднує академічну ґрунтовність і особливий південний колорит студентського життя. Навчаючись тут, молодь отримує шанс насолодитися атмосферою Одеси – культурного і туристичного центру, моря і сонця. При цьому якість освіти відповідає високим стандартам: випускники ОНУ успішно працюють і на українському ринку (у портах, логістичних компаніях, IT-фірмах, школах і вузах), і за кордоном. Університет має сильний факультет іноземних мов, що дає випускникам вільне володіння англійською, німецькою, французькою – це підвищує їх конкурентність.

На природничих факультетах студенти залучаються до експедицій, морських практик, стажуються в Одеському науковому центрі НАН України. Студенти мають можливість отримати військову підготовку на кафедрі медицини катастроф, що діє на базі університету. В Одесі також зосереджені провідні наукові установи (Інститут фізики НАН, Інститут морської біології), з якими ОНУ співпрацює, тому у студентів є вибір тем для наукової роботи.

Вступна кампанія. Вступити до ОНУ ім. Мечникова можуть абітурієнти зі всієї України – університет приймає електронні заяви та має квоти для пільгових категорій. Для більшості спеціальностей конкурсний відбір – за результатами НМТ (українська мова, історія, або інші профільні). На окремі спеціальності (журналістика, дизайн) проводяться творчі конкурси влітку. 

Конкуренція на популярні спеціальності в ОНУ помірно висока: наприклад, на “Міжнародні відносини” у минулому році. прохідний бал на бюджет був ~182, на “Філологію (англійську)” – ~180, на “Комп’ютерні науки” – ~175. На інші спеціальності (географія, хімія) прохідний бал міг бути близько 150-160. Мінімальний допусковий бал – 125. ОНУ дотримується правил прозорого вступу: всі рейтингові списки публікуються на сайті vstup.onu.edu.ua та оновлюються оперативно. 

Після зарахування студентам першого курсу надаються місця в гуртожитках за потреби. Особливістю Одеського університету є наявність так званих морських спеціальностей (океанологія, морська екологія) – для них абітурієнтам варто мати ґрунтовні знання з географії та біології. Загалом вступ до ОНУ – реальний для абітурієнтів з хорошими, але не обов’язково максимум, балами, тож університет часто обирають ті, хто прагне якісної освіти у поєднанні з життям у прекрасному місті Одеса.

7. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

ЛНМУ ім. Данила Галицького – найкращий медичний університет України за рейтингом Scopus (7-е місце з h-індексом 74). Це один із найстаріших і найбільших медичних ВНЗ України, історія якого починається від 1784 року як медичного факультету Львівського університету. У 1939 році на базі цього факультету було створено самостійний Львівський медичний інститут, який у 1996 р. отримав статус університету, а у 2003 – національного. 

Сьогодні ЛНМУ – потужний медичний навчально-науковий комплекс: у його складі 7 факультетів (дві медичних, стоматологічний, фармацевтичний, іноземних студентів, післядипломної освіти та підготовчий) і 79 кафедр. В університеті навчається близько 20 тисяч студентів (включно з коледжами), з них понад 1000 – іноземці з різних країн. Науково-педагогічний персонал налічує понад 1200 осіб, у тому числі десятки докторів наук та професорів. Львівський медуніверситет по праву вважається кузнею медичних кадрів Західної України та одним з лідерів медичної науки.

Наукові досягнення і практика. ЛНМУ ім. Данила Галицького має значний вклад у розвиток медицини та фармації. Тут сформувалися відомі наукові школи: хірургічна (імені академіка Олександра Шалімова), фізіологічна (акад. Мар’ян Панас), епідеміологічна (акад. Зенон Храпач) та інші. Університет славиться своїм Інститутом клінічної патології – науково-дослідним центром, де проводяться фундаментальні дослідження патологічних процесів та тестуються нові методи діагностики. 

Також у структурі ЛНМУ діє Центральна науково-дослідна лабораторія, Лабораторія промислової токсикології, Науково-дослідний центр з випробування нових протипухлинних засобів, Центр “Біологічна психіатрія”. Усі ці підрозділи забезпечують високий рівень наукових досліджень і впровадження їх результатів у практику. Університет співпрацює з медичними клініками Львова: студенти мають клінічні бази на базі обласної лікарні, військового госпіталю, міських лікарень, що дозволяє вдосконалювати практичні навички. 

Науковці ЛНМУ публікують сотні статей щороку, особливо з напрямів кардіології, онкології, фармакології. У 2020-х роках університет активно долучився до боротьби з пандемією COVID-19: проводилися дослідження вірусу, тестувалися вакцини, створювалися освітні курси для лікарів. Висока цитованість робіт ЛНМУ в Scopus пояснюється саме активною науковою діяльністю у глобально важливих напрямах.

Матеріальна база та міжнародні зв’язки. ЛНМУ розташований у кількох локаціях Львова. Головний корпус – історична будівля медичного факультету на вул. Пекарській, 69. Поруч знаходяться корпуси теоретичних кафедр, морфологічний корпус, бібліотека. Університет має сучасне симуляційне тренінгове центри, фантомні класи для стоматологів, власну університетську стоматологічну поліклініку. 

У складі ЛНМУ працює Ботанічний сад лікарських рослин, анатомічний музей, музей історії медицини Галичини. Велику увагу приділено інформаційному забезпеченню: є електронна бібліотека, доступ до міжнародних наукових баз (Scopus, Web of Science) для студентів і викладачів. Львівський медуніверситет – активний гравець на міжнародній арені: співпрацює з Всесвітньою організацією охорони здоров’я, бере участь у програмі Erasmus+ (студенти та викладачі виїжджають на стажування у Польщу, Литву, Німеччину). 

Університет має партнерів серед медичних шкіл Польщі (Вроцлавський медичний університет), Австрії (Віденський медуніверситет), США (в рамках програм обміну хірургами). Значна частина студентів ЛНМУ – іноземці, переважно з Індії, Єгипту, Нігерії; для них діють навчальні програми англійською мовою. 

Переваги для студентів-медиків. Навчання в ЛНМУ – це престиж та гарантія якісної медичної освіти. Студенти отримують ґрунтовну теоретичну підготовку і з перших курсів залучаються до практики: відвідують клініки, асистують на операціях, чергують у швидкій допомозі. Університет сприяє участі студентів у науковій роботі – працює Студентське наукове товариство, проводяться щорічні конференції молодих вчених. Відмінники мають шанс отримати іменні стипендії (імені Мечникова, Воробйова тощо). 

Випускники ЛНМУ успішно складають міжнародні іспити (USMLE, IFOM) і підтверджують дипломи за кордоном, що свідчить про високий рівень підготовки. Крім того, Львів – привабливе місто для студентів: культурне життя, історична атмосфера, багато молоді. Студенти-медики Львова відомі своїми благодійними ініціативами (волонтерство в шпиталях, акції донорства крові).

Умови вступу. Для вступу на медичні спеціальності ЛНМУ абітурієнти повинні мати високі результати з природничих предметів. Згідно з правилами МОН, мінімальний конкурсний бал для спеціальностей “Медицина”, “Стоматологія”, “Фармація” у 2023 році становив не менше 140 балів на бюджет (120 на контракт). Фактично ж прохідні бали значно вищі: на “Медицину” (лікувальну справу) у Львові зазвичай потрібно близько 180-185 балів сумарно, на “Стоматологію” – не менше 185-190 (дуже популярна), на “Фармацію” – 160-170.

Обов’язковими конкурсними предметами є біологія або хімія, а також українська мова (математика/фізика як третій предмет – залежно від правил року вступу). Вступники творчих спеціальностей (наприклад, “Технології парфумерно-косметичних засобів” у фармацевтичному факультеті) складають додаткові випробування. Документи подаються через загальну електронну систему, після чого вступники проходять медичну комісію (мають підтвердити придатність за станом здоров’я). Іноземні вступники складають вступні іспити з мови та біології.

Враховуючи високу конкуренцію, абітурієнтам на бюджет у ЛНМУ потрібно дуже добре скласти НМТ, особливо профільну біологію і хімію. Приймальна комісія Львівського медуніверситету оперативно публікує рейтингові списки, тому вступна кампанія проходить прозоро. Абітурієнти з найвищими балами мають шанс отримати місця державного замовлення, інші – можуть навчатися на контракті (вартість медицини у 2025 р. в ЛНМУ становила близько 38 тис. грн/рік). Загалом, ЛНМУ відбирає найсильніших абітурієнтів, адже йдеться про підготовку майбутніх лікарів, від знань яких залежатиме здоров’я людей.

8. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЧНУ ім. Федьковича – класичний університет у місті Чернівці, посідає 8-е місце за показниками Scopus (h-індекс 71). Його було засновано 4 жовтня 1875 року як Чернівецький університет Франца-Йосифа, коли столиця Буковини входила до Австро-Угорської імперії. Таким чином, ЧНУ має понад 145-річну історію і багату академічну спадщину. 

В різні епохи він був австрійським, румунським, радянським університетом, а з 1991 року – українським національним університетом. Нині ЧНУ – один з провідних ВНЗ України західного регіону. У його складі 16 факультетів, де навчаються близько 19 тисяч студентів. Кампус університету розміщений у унікальному архітектурному комплексі – колишній Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, що занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 2011 році. Прогулюватися між корпусами, які є пам’яткою архітектури, – справжнє задоволення для студентів і туристів.

Наукова діяльність. Чернівецький університет традиційно має сильні позиції в математиці та фізиці. Ще у 1930-х роках тут працював знаменитий математик Отто Шмідт, а у 1980-х чернівецькі вчені зробили внесок у розвиток теорії функцій. Нині в ЧНУ діє відома наукова школа з диференціальних рівнянь. Також університет відомий дослідженнями з молекулярної біології та екології (зважаючи на близькість Карпат). Вагомі результати має факультет хімії – зокрема, у синтезі органічних сполук і наноматеріалів. 

Гуманітарії ЧНУ досліджують багатокультурну спадщину Буковини, розвивають буковинознавство. Університет видає близько 30 наукових журналів і збірників. В Чернівцях функціонує Наукова бібліотека з фондом ~2,5 млн томів, Ботанічний сад (заснований 1877 р.), Зоологічний музей зі старовинними колекціями, Музей історії університету. 

У складі ЧНУ працюють наукові інститути: Інститут матеріалознавства та нанотехнологій, Інститут біології та хімії, Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук. Університет бере участь у міжнародних наукових проєктах, має гранти від НАТО на дослідження нових матеріалів, гранти від фонду Горста на історичні студії. Цитованість публікацій ЧНУ в Scopus щороку зростає, що свідчить про конкурентоспроможність чернівецької науки.

Інфраструктура та міжнародні зв’язки. Головний корпус ЧНУ (колишня Резиденція митрополитів) – це справжній палац, збудований у 1870-х рр. видатним архітектором Йозефом Главкою. Інші корпуси – колишні семінарії, гімназії – також мають історичну цінність. Це створює неповторну атмосферу навчання. Проте університет дбає і про сучасність: аудиторії оснащені проєкторами, є нові комп’ютерні класи, мультимедійні лабораторії на факультеті іноземних мов. 

ЧНУ підтримує активну міжнародну співпрацю, особливо з сусідніми країнами. Є давні зв’язки з університетами Румунії, Польщі, Молдови – реалізуються спільні освітні програми, взаємне визнання дипломів. Університет – учасник кількох транскордонних проектів за програмою ENPI CBC “Україна-Румунія”, зокрема у сфері екології Карпат. Також ЧНУ входить до Альянсу університетів Чорноморського регіону. 

За програмою Erasmus+ студенти та викладачі проходять стажування у Греції, Латвії, Словаччині. Окремо варто згадати міжнародну літню школу “Буковинська мовна школа”, яку щорічно проводить ЧНУ для іноземних студентів, що вивчають українську. Університет має договори про подвійні дипломи з двома німецькими вишами (за магістерськими програмами з прикладної математики і бізнес-аналітики). На базі ЧНУ діє Центр румунської мови і культури, що фінансується урядом Румунії, та Центр юдаїки – це відображає багатонаціональну специфіку регіону.

Студентське життя і переваги. Чернівецький університет – це чудовий вибір для тих, хто хоче отримати якісну освіту в спокійній атмосфері затишного старовинного міста. Вартість життя у Чернівцях нижча, ніж у мегаполісах, до того ж університет забезпечує гуртожитками більшість немісцевих студентів. В ЧНУ дуже активне студентське самоврядування: діє Студентський парламент, який організовує фестивалі (“Студентська весна”, дебатні турніри), благодійні акції, допомагає новачкам адаптуватися. 

Для творчої молоді є можливість реалізуватися у знаменитому студентському народному хореографічному ансамблі “Рута”, вокальних студіях, командах КВК. Спорт також на рівні: ЧНУ має власний стадіон, спортзали, секції з футболу, баскетболу, боротьби. Перевагою ЧНУ є його дружня атмосфера – викладачі тут відомі прихильним ставленням до студентів, завжди готові допомогти. 

Недарма університет вважається одним з найбільш комфортних для навчання, про що свідчать відгуки випускників. Диплом ЧНУ визнається за кордоном (випускники продовжують навчання у Європі, багато хто працює в IT-секторі за кордоном). У 2024 році ЧНУ зайняв 12-е місце в рейтингу “Топ-200 Україна”, що підтверджує високий рівень підготовки фахівців.

Вступні особливості. Чернівецький університет стабільно входить у першу двадцятку за популярністю серед абітурієнтів. Конкурс тут дещо нижчий, ніж у столичних закладах, але на престижні спеціальності (право, комп’ютерні науки, міжнародні відносини) теж потрібні високі бали – близько 180. Мінімальний бал для участі в конкурсі – стандартний (125). Відбір проводиться за балами НМТ або сертифікатів ЗНО минулих років. 

Для творчих спеціальностей (дизайн, образотворче мистецтво) організовуються творчі конкурси у липні. Істотна перевага для вступників з Чернівецької області – при ЧНУ працює багато підготовчих курсів, навіть є філії у районних центрах, що допомагає якісно підготуватися до НМТ. Подання заяв повністю електронне, але у приймальній комісії діють консультаційні пункти (можна прийти з паспортом і вам допоможуть зареєструвати кабінет). 

ЧНУ також практикує проведення олімпіад для вступників з математики, фізики – переможці отримують додаткові бали до рейтингу. Загалом, вступ до Чернівецького університету відкритий для широкого кола абітурієнтів з різних регіонів – достатньо мати пристойні результати НМТ і бажання навчатися в мальовничому місті з багатою історією.

9. Національний університет “Львівська політехніка”

Львівська політехніка – найстаріший технічний університет України, який у Scopus-рейтингу 2025 займає 9-ту позицію (h-індекс 70). Витоки “Львівської політехніки” сягають 4 листопада 1844 року, коли в Австрійській імперії у Львові було відкрито Технічну академію – першу в Україні і одну з перших технічних шкіл у Європі. У 1877 році академія отримала новий головний корпус і статус повноцінної Політехнічної школи, а з 1920-х – Політехнічного інституту. 

Сучасний статус національного університету Львівська політехніка отримала у 2000 році. Нині це величезний навчально-науковий комплекс: 16 інститутів (факультетів), близько 35 тисяч здобувачів освіти, включно з коледжами. Політехніка має унікальну спеціалізацію – тут готують фахівців практично з усіх напрямів інженерії, архітектури, а також з економіки, гуманітарних та соціальних наук. За консолідованим рейтингом ВНЗ України, Львівська політехніка стабільно входить у топ-3 протягом останніх років.

Наукові досягнення. Львівська політехніка відома своїми інженерними розробками та винаходами. У ХІХ ст. в її стінах працював хімік Іван Пулюй – піонер дослідження катодних променів, сучасник Рентгена. На початку ХХ ст. професор політехніки Казимир Симхович створив школу електрохімії. У радянський період Львівська політехніка була центром розвитку телекомунікаційної техніки – тут розробляли перші в Україні телевізори, радіоприймачі. 

Сучасні науковці університету продовжують ці традиції: сильними є дослідження з електроніки, наноматеріалів, інформаційних технологій, будівництва. Зокрема, у Львівській політехніці створено новітні нанопорошки для медицини, розроблено технології очищення води, удосконалено конструкції безпілотників. Університет має десятки патентів щороку і входить до трійки лідерів України за кількістю заявок на винаходи. 

Велику увагу приділяють науковці і проблемам енергоефективності – працює НДІ енергозбереження. На базі Політехніки функціонує Tech Startup School – платформа для комерціалізації розробок студентів і викладачів (деякі стартапи отримали міжнародне визнання). Як результат, цитованість наукових праць університету зростає, а його h-індекс у Scopus досягнув 70 (станом на 2025 рік).

Інфраструктура та зв’язки. Головний корпус Львівської політехніки – монументальна будівля 1877 року в стилі неоренесанс, яка сама по собі є пам’яткою. Окрім нього, університет має понад 15 навчальних корпусів по всьому Львову, кампус студентських гуртожитків, спортивний комплекс з басейном. Діє науково-технічна бібліотека (одна з найстаріших технічних бібліотек, початок фонду – 1844 рік). 

Університет оснащений сучасним обладнанням: від електронних мікроскопів і 3D-принтерів до телекомунікаційних лабораторій (за підтримки CISCO, Huawei). Львівська політехніка має тісні зв’язки з ІТ-індустрією – у Львові діє ІТ-кластер, до якого входить університет, спільно оновлюються навчальні програми з програмування та кібербезпеки. Міжнародна співпраця охоплює десятки країн: реалізуються програми подвійних дипломів з університетами Канади (Університет Квебека), Польщі (Вроцлавська політехніка), проект “BIOART” зі створення біоматеріалів за програмою Erasmus+. 

Переваги для студентів. Львівська політехніка славиться поєднанням фундаментальної підготовки з практичною спрямованістю. Студенти ще під час навчання виконують реальні проекти – в команді з однокурсниками можуть розробити мобільний додаток, спроектувати будівлю, створити бізнес-план стартапу. Університет підтримує такі починання: регулярно проводяться хакатони, архітектурні воркшопи, конкурси інженерних рішень. 

Випускники Політехніки практично не мають проблем з працевлаштуванням – багато хто отримує пропозиції ще на старших курсах. Львів, як великий туристичний та ІТ-центр, пропонує багато можливостей для стажувань і роботи. Студентське життя насичене: діють творчі колективи (народна капела “Галичанка”, ансамбль танцю), спортивні секції (легка атлетика, футзал, плавання – політехівці часто перемагають на універсіадах). 

Студентське самоврядування розвинене: є Студентська рада, що організовує фестивалі “Осінь Політехніки”, “Весна Політехніки”, благодійні акції. Також студенти мають можливість пройти військову підготовку – у структурі університету працює кафедра військової підготовки, випускники якої отримують звання офіцера запасу.

Вступ на навчання. Для абітурієнтів Львівська політехніка приваблива тим, що пропонує великий вибір технічних і не тільки спеціальностей. Конкурс на різні спеціальності різниться: найвищий – на ІТ-напрямки (програмна інженерія, комп’ютерні науки, штучний інтелект), де прохідний бал на бюджет може сягати 185-190. Доволі високі бали потрібні на архітектуру та дизайн (там додається творчий конкурс). 

На традиційні інженерні спеціальності (механіка, електроенергетика, хімтехнології) конкурс помірний – прохідний бал близько 150-160. Мінімальні вимоги – на рівні, встановленому МОН (зазвичай 125). Подання заяв проходить через електронні кабінети; для тих, кому складно, університет створює консультаційні пункти. У 2024 р. Львівська політехніка встановила спеціальний поріг 150 балів для вступу на бюджет за деякими топ-спеціальностями – це зроблено, щоб відібрати найпідготовленіших абітурієнтів.

Загалом алгоритм вступу стандартний: конкурсний бал розраховується з результатів НМТ (українська мова + математика + третій предмет). Водночас Політехніка приділяє увагу мотиваційним листам – у разі однакових балів на межі зарахування враховується якість мотиваційного листа. Для іногородніх абітурієнтів важливо, що університет забезпечує гуртожитком усіх першокурсників, які цього потребують. Таким чином, вступивши до Львівської політехніки, молоді люди отримують не лише престижну інженерну освіту, а й місце в активній студентській спільноті одного з найкрасивіших міст України.

10. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

ПНУ ім. В. Стефаника – закриває першу десятку рейтингу Scopus (h-індекс 70), утримуючи цю позицію другий рік поспіль. Університет розташований в місті Івано-Франківську і є головним закладом вищої освіти Прикарпатського регіону. Його історія розпочалася у 1940 році зі створення Станіславського учительського інституту. 

Згодом він пережив реорганізації – був педагогічним інститутом, з 1992 року отримав статус університету, а в 2004 став національним. Сьогодні ПНУ – сучасний багатопрофільний університет, де навчається близько 15 тисяч студентів на 9 факультетах та в ряді інститутів і коледжів. Звання університету присвоєно на честь класика української літератури Василя Стефаника, родом з Прикарпаття. 

Попри відносну молодість як університет (дещо більше 30 років), ПНУ демонструє високі результати у науці: він стабільно входить до числа лідерів серед ВНЗ України, посідаючи перше місце в Івано-Франківській області та 7-е у консолідованому рейтингу України. Особливо вражають успіхи університету на міжнародній арені: у минулому році ПНУ став другим серед українських університетів у глобальному рейтингу Times Higher Education (ймовірно, йдеться про окремі показники або категорії), а також увійшов до топ-10 за версією Scimago Institutions Rankings.

Наукові пріоритети. Прикарпатський університет динамічно розвиває наукові дослідження у різних галузях. Одним з найуспішніших напрямів є інформатика та комп’ютерні науки – команда ПНУ неодноразово перемагала у всеукраїнських ІТ-олімпіадах, а публікації з штучного інтелекту та кібербезпеки мають значний відгук. Також університет славиться дослідженнями в екології та біології Карпатського регіону: на базі ПНУ діє науковий центр із вивчення природних ресурсів Карпат, який співпрацює з заповідниками та лісовими господарствами. 

Гуманітарії університету досліджують історію та культуру Прикарпаття, зокрема феномен Галичини, фольклор, літературну спадщину (проводяться щорічні “Стефаниківські читання”). В університеті функціонують понад 10 науково-дослідних центрів і лабораторій: серед них Центр математичного моделювання, Лабораторія когнітивного моделювання, Центр дослідження “Політика пам’яті”. Значну роль відіграє науково-технічний центр обробки матеріалів – спільний проект з Інститутом ядерних досліджень НАН України, де досліджують властивості новітніх матеріалів. 

Викладачі та студенти ПНУ активно публікуються в міжнародних журналах, беруть участь у конференціях за кордоном. Як наслідок, університет наростив свій h-індекс до 70, випередивши багато старіших закладів. Це свідчить про високу ефективність прикарпатських науковців, які створюють менше публікацій (2260 у Scopus), але вони отримують значну кількість цитувань (понад 29,5 тис.).

Матеріальна база та інновації. ПНУ ім. Стефаника має навчальні корпуси та гуртожитки в Івано-Франківську, а також кілька підрозділів в області (Коломийський навчально-науковий інститут, коледжі в Калуші та Бурштині). Центральний корпус університету – сучасна будівля поблизу міського озера. За останні роки університет значно оновив матеріальну базу: відкрито новий науковий корпус з лабораторіями хімії і екології, модернізовано аудиторії (у всіх встановлено мультимедійні проектори, в багатьох – інтерактивні дошки).

ПНУ інвестував у розвиток спортивної інфраструктури: має сучасний спорткомплекс, легкоатлетичний манеж, де тренуються студенти-спортсмени (серед яких є призери чемпіонатів України з боротьби, важкої атлетики). Університет підтримує стартап-рух: у 2018 р. створено інноваційний простір “СТАРТ”, де молоді підприємці можуть працювати над своїми проектами.

Вагомим досягненням стало відкриття у 2022 році Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України і Польщі – це спільний українсько-польський проект, фінансований ЄС, який облаштували на базі ПНУ для проведення освітніх обмінів і конференцій. Завдяки цьому університет став платформою для діалогу молоді двох країн. ПНУ активно впроваджує цифрові сервіси: діє електронний кампус, цифрова бібліотека, майже всі адміністративні послуги для студентів (довідки, заяви) доступні онлайн.

Міжнародна співпраця та гранти. Прикарпатський університет орієнтується на інтеграцію в європейський освітній простір. Він бере участь у низці міжнародних програм: TEMPUS, Erasmus+, Horizon 2020. Зокрема, за грантом ЄС Erasmus+ KA2 ПНУ реалізував проект з адаптації ветеранів через освіту, а за програмою Horizon отримав фінансування для досліджень з чистої енергетики.

Університет має прямі угоди про співпрацю з понад 50 зарубіжними вишами – серед них Університет Мерсі (Великобританія), Університет Країни Басків (Іспанія), Жешувський університет (Польща) та ін. Особливо тісні зв’язки з польськими університетами: щорічно десятки студентів їдуть на семестр до Польщі і навпаки. Викладачі ПНУ проходять стажування в Німеччині, Канаді, Австрії. В університеті діє програма “Подвійний диплом” з Жешувською політехнікою для IT-спеціальностей.

Завдяки грантовим коштам ПНУ вдалося відкрити декілька сучасних лабораторій – наприклад, психологічну лабораторію з нейрообладнанням (за підтримки НАТО). У 2025 році університет успішно представив Україну на міжнародній виставці освіти в Китаї, що свідчить про його зростаючий авторитет. За сумою міжнародних рейтингів, ПНУ знаходиться серед лідерів: він 9-й у світі серед українських університетів за Scimago, 10-й – за Scopus, 2-й – за версією THE серед ВНЗ України.

Переваги для абітурієнтів. ПНУ ім. Стефаника приваблює молодь, яка прагне отримати якісну освіту в комфортному, екологічно чистому регіоні. Івано-Франківськ – місто компактне і затишне, життя тут дешевше, ніж у мегаполісах, але університет дає диплом державного зразка, який визнається по всій Україні. Навчання в ПНУ відзначається індивідуальним підходом: групи на багатьох спеціальностях невеликі, викладачі приділяють достатньо уваги кожному студенту.

В університеті діє чимало цікавих освітніх програм, наприклад двомовні (українсько-англійські) програми з міжнародних відносин, країнознавства. Є можливість вивчати рідкісні іноземні мови (японську, норвезьку) на відповідних кафедрах. Студенти ПНУ мають успіхи у всеукраїнських конкурсах: команда економістів перемогла в кейс-чемпіонаті від KPMG, команда фізиків виграла студентський турнір з експериментальних досліджень.

Для молоді з обмеженими можливостями університет створює безбар’єрне середовище – облаштовано пандуси, ліфти, працює центр інклюзивної освіти. Також ПНУ відомий волонтерською діяльністю: під час війни викладачі і студенти займаються гуманітарними проектами, допомагають переселенцям, плетуть сітки, збирають допомогу військовим. Така соціальна активність гуртує студентство і виховує лідерські якості.

Вступна кампанія. Прикарпатський університет пропонує понад 80 спеціальностей, тому кожен абітурієнт може знайти щось до душі. Конкурс на різні напрямки відрізняється. Найвищий попит традиційно на право, психологію, комп’ютерні науки – на ці спеціальності у 2023 р. прохідний бал на бюджет був близько 180. Популярні також міжнародні відносини, туризм – там потрібно мати 170+. 

На природничо-математичні спеціальності (фізика, математика, хімія) конкурс менший, достатньо 140-150 балів для вступу на бюджет. Мінімальний поріг, встановлений університетом для конкурсного балу, – 130 (нижче просто не має сенсу подавати). Абітурієнти з високими балами отримують додаткові бонуси: ПНУ оголошує власні олімпіади для вступників, перемога в яких дає +10 балів до конкурсного балу. 

Документи приймаються через електронні кабінети, а також університет відкриває консультаційні центри у районних центрах області, щоб допомогти сільській молоді з подачею заяв. Відомо, що ПНУ підтримує вступників з особливих категорій – учасників олімпіад, сиріт, дітей з окупованих територій (для них діють квоти). Вступники на освітні спеціальності можуть отримати цільове направлення від шкіл (щоб потім повернутися працювати). 

Загалом, вступити до ПНУ дещо легше, ніж у столичні ВНЗ України, але конкуренцію з сусідніми університетами (Львів, Тернопіль) він виграє завдяки високій якості освіти і зростаючому престижу. Сам університет радить абітурієнтам не боятися подавати заяви на кілька спеціальностей і використовувати всі шанси, адже ПНУ стабільно входить до числа кращих і не збирається зупинятися на досягнутому.

Як Обрати Університет Абітурієнту

Рейтинг університетів України Scopus 2025 показує, що наукове лідерство утримують як давні флагмани (Київський, Харківський, Львівський університети, КПІ), так і відносно молоді, динамічні ВНЗ України (СумДУ, ПНУ тощо). Абітурієнтам варто брати до уваги наукометричні показники університету, адже вони опосередковано свідчать про якість викладацького складу та освітніх програм. Проте вибір вишу – це завжди індивідуальне рішення, яке має враховувати і обрану спеціальність, і місто навчання, і власні можливості вступу.

5 Порад для Абітурієнтів

• Оцініть свої пріоритети. Якщо прагнете максимальної наукової кар’єри – обирайте університет з сильною науковою школою у вашій галузі (за Scopus-рейтинґом чи галузевими рейтингами). Якщо більше цікавить практика й індустрія – зверніть увагу на зв’язки вишу з роботодавцями, наявність стажувань, лабораторій.
  
• Врахуйте конкурс і прохідні бали. Проаналізуйте свої бали НМТ і співвіднесіть їх з типовими прохідними балами обраних ВНЗ України. До топ-університетів конкурс високий, тож варто мати запас балів. Але не соромтеся подавати заяви в декілька рейтингових університетів – раптом прохідний бал цьогоріч буде нижчим, і вам пощастить.
  
• Зважайте на місце розташування. Навчання в столиці чи мільйоннику дає більше можливостей стажувань, але й дорожче коштує життя. Регіональні лідери (як-от СумДУ чи ЧНУ) забезпечують не гіршу освіту з меншими фінансовими витратами. Важлива й дистанція від дому – комусь комфортніше ближче до рідних.
  
• Перевірте умови навчання. Почитайте відгуки студентів про викладачів, гуртожитки, атмосферу. Хороший університет – це не лише рейтинги, а й середовище, де вам буде комфортно розвиватися. На щастя, всі топ-10 ВНЗ України з нашого огляду мають позитивну репутацію і давні традиції студентського самоврядування.
  
• Скористайтеся днями відкритих дверей. Багато вишів проводять онлайн- чи офлайн-зустрічі з абітурієнтами. Там можна поставити запитання про вступ, предмети, подивитися матеріальну базу. Це допоможе зробити остаточний вибір.
  

Обираючи університет, пам’ятайте: ваша мотивація і старанність відіграють вирішальну роль. У кожному зі згаданих топ-10 ВНЗ України створені чудові можливості для навчання і наукового зростання. Тож зробіть зважений вибір – і сміливо крокуйте назустріч студентському життю та майбутній професії!